Ми відстояли трепетну весну… День Перемоги, день пам’яті та примирення у районі

Версія для друкуВерсія для друку

Ми відстояли трепетну весну… День Перемоги, день пам’яті та примирення у районі   Як завжди у ці травневі дні, ми віддаємо довічну шану тим, хто став на заваді фашистській чумі, хто здобув для нас сьогодення. Цього року в день пам’яті та примирення, 8 травня  гостей приймав Вовчик на чолі з головою сільської ради Ольгою Козловською. Районна влада, обласні та районні депутати, сільські голови, громадські організації, школярі, просто вдячні земляки зібралися, щоб вкотре вклонитися сивочолим ветеранам, а юним - нагадати уроки війни: страшної, невблаганної.

Розпочав дійство показовий виступ рою «Сіроманці» школярів Вовчицького ліцею, призерів районного етапу військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»), після чого урочистою ходою колона рушила до пам’ятника загиблим воїнам.

З вітальними словами до присутніх зверталися голова райдержадміністрації Тетяна Качаненко, депутат обласної ради Владислав Мостовенко, помічник народного депутата Костянтина Іщейкіна Надія Пунько, голова ветеранської організації с. Вовчик Олександр Гузьома. «Прикро, що так мало залишилося живих учасників війни, всього 27 у районі, і з кожним роком їх все менше. Ми повинні кожному з них вклонитися, приділити увагу», - сказала Тетяна Качаненко.

А тих, хто відійшов, стає все більше, навічно закарбованих на камені і в людських душах, і щороку перед земляками звучать їх  імена і лунає салют на честь героїв.

Ольга Козловська, голова Вовчицької сільської ради, зробила невеликий екскурс у минуле, про 567 мобілізованих, з яких 229 – не повернулися живими, про 19-річного танкіста Павла Попова, який ціною власного молодого життя врятував село від спалення, про трьох учасників війни, які ще серед нас: Назарка Григорія Олексійовича, Шостак Марію Іванівну, Клепача Олександра Івановича.

Запалили свічки пам’яті героям різних часів: козакам, героям Крут, учасникам визвольних рухів усіх часів, борцям за свободу та незалежність… Лунали патріотичні пісні у виконанні Алли Самозвон, Олени Мацак, Юрія Задорожного, чоловічого ансамблю РБК, Світлани Костюк та Тетяни Бондаренко, Ірини Шемет, учасників художнього колективу Калайдинцівського БК, Олексія Звержинського.

Діти вручили букети ветеранам, викликавши розчулені сльози. Поклали також квіти до пам’ятника загиблим героям, а потім всіх запросили на традиційну солдатську кашу. Було урочисто, по-сімейному і трохи сумно, в словах бриніли сльози, але в той же час вони вселяли надію. Надію на світле майбутнє без воєн та нещастя, без чвар та непорозумінь, без несправедливості й біди. Впали в душу слова, що прозвучали з вуст патріотичних юнаків та дівчат: «Майбутнє за тими, в кого в душі є квітка свого народу». Плекаймо цю квітку, адже без неї уроки минулого так і залишаться невивченими.

Наверх ↑