Але в серці моїм ніколи Не замовкне весняний грім. Лубенці вшанували пам'ять видатного земляка Василя Симоненка Ясним сонечком та невеликим морозцем зустріла відвідувачів стара Симоненкова хата. За доброю традицією, чисельна літературно-мистецька спільнота Лубенщини, керівництво району, громадськість, гості 8 січня навідуються у село Біївці, аби всім разом відзначити Симоненкове Різдво. Цього року «витязю молодої української поезії» виповнилося б 83 роки, проте він був і залишиться молодим, адже «іде по найдовшій у світі дорозі з розплющеними 28-літніми очима». А те, що Василь Симоненко устиг написати за своє коротке земне життя, зробило його ім’я одним із найяскравіших у літературі України, подарувало визнання та безсмертя.
Знову у рідному поетовому селі Біївцях та уквітчана білява хата, звідки він пішов у широкий світ, зазвучали такі щирі і такі пророчі рядки. Голова Біївецької сільської ради Ніна Остапенко щиро привітала усіх, хто завітав до садиби видатного земляка. Поети Олександр Печора та Борис Кононенко читали свої поезії. Вдячні земляки шанобливо зберігають пам'ять про поета, популяризують його творчість. Лише за минулий рік хату-музей В.Симоненка відвідало більше тисячі гостей.
Щиро вітали громаду села та всіх присутніх представники районної влади: голова районної ради Григорій Угляниця та заступник голови райдержадміністрації Ігор Нестеренко, який висловив переконання, що на громадянському подвигу В. Симоненка зростатиме не одне покоління українців, адже у свідомості народу навічно закарбувалася правдива поезія нашого земляка.
Переступивши поріг Василевого дитинства, прихильники його творчості поринули у затишок простої селянської хати, звідки поет черпав силу і натхнення. За словами голови літоб’єднання імені О.Донченка при газеті «Лубенщина», головного редактора газети, члена НСПУ Олександра Міщенка, лубенці не лише зберігають літературну славу поета-шістдесятника, але й популяризують та примножують її. Поетеса Лариса Галич прочитала свою поезію.
Під час заходу у приміщенні хати-музею було вручено диплом лауреатові премії В.Симоненка в галузі журналістики. Цьогоріч нею стала Олена Задорожна, яку нагородив голова Лубенського медіа-клубу Олександр Назарець.
Насолодившись атмосферою єднання із Симоненком, виконавши усі разом його безсмертні «Лебеді материнства», учасники заходу рушили ходою, яку очолили заступник голови райдержадміністрації Ігор Нестеренко, голова районної ради Григорій Угляниця, начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації Людмила Пазенко, директор районної бібліотеки імені В.Малика Валентина Сьомак, заступник начальника міського управління культури і мистецтв Світлана Васюк, творча інтелігенція, до пам’ятника поету, встановленого у 2005 році за сприяння родини Григорія Тараненка, студентського та викладацького колективів Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка та громади села.
Захід продовжився у Тарандинцівській ЗШ І-ІІІ ступенів, яка носить ім’я видатного земляка. Гостей зустрічали директор школи, Заслужений учитель України Микола Кадука та сільський голова Тарандинцівської сільської ради Анатолій Тітенко, запропонувавши покласти квіти до меморіальної дошки поету та запросивши всіх до музею В. Симоненка Тарандинцівського опорного закладу. Музейні кімнати зберігають чимало експонатів, найціннішим з яких є живий голос Симоненка. Гості слухали вірші поета в авторському виконанні та у виконанні учнів Тарандинцівської ЗШ І-ІІІ ступенів.
Кульмінацією заходу стало нагородження лауреатів літературно-мистецької премії імені В. Симоненка за 2016 рік, заснованої Лубенською районною радою у 2000 році.
Цього року переможців визначали лише у одній номінації - «мистецтво і монументальна скульптура», лауреатом у якій став хор Олександра Житинського. Спільне виконання Симоненкового заповіту стало завершальним акордом заходу.
