Як карантин змінив сферу зайнятості та чого очікувати далі?

Як карантин змінив сферу зайнятості та чого очікувати далі? [2]

Державна служба зайнятості – структура, яка продовжує надавати послуги безробітним і роботодавцям 

Минуло два місяці з початку карантину. Хочеться вірити, що найтяжчий період для сфери зайнятості позаду. Проте підстав для оптимізму поки що не так вже й багато. Почнемо з деяких фактів, які визначають специфіку поточного моменту. 

Експерти щиро визнають, що запобіжно-карантинні заходи, вжиті для запобігання поширенню пандемії, мали негативні наслідки [3] для соціально-економічної сфери навіть у найрозвиненіших державах світу. Середній показник безробіття у світі наразі становить 10%. В Україні офіційний показник зареєстрованого безробіття є нижчим, але ситуація може змінитися. Значна частина громадян з тих чи інших причин не скористалися послугами служби зайнятості, хоча й перебувають у стані безробіття. Наприклад, українці, які повернулися з-за кордону і планують одразу після закінчення карантину повернутися на свої робочі місця, або ж люди, які довгий час працювали в тіні,а тому не можуть розраховувати на допомогу по безробіттю.

Щодо роботодаців, то тих, які показали себе соціально відповідальними, виявилося не так вже й багато. Хоча на це теж є  ряд об’єктивних причин, зумовлених карантином. 

Менше роботи - більше турбот

Офіційні дані свідчать, що ВВП України в першому кварталі скоротився на 1,2% [4], а за підсумками року може перевищити 5% [5]. Кризові тенденції позначилися на доходах українських родин. Лише в Києві зарплатний борг станом на 1 квітня 2020 р. зріс на 33,8% [6] з початку року.

Структурою, яка, незважаючи на карантин, продовжує надавати послуги безробітним та роботодавцям, є Державна служба зайнятості. Пандемія змусила багатьох переконатися в тому, наскільки важливими є функції, що виконуються службою. Протягом карантину запроваджено  низку законодавчих змін, які значно спростили умови реєстрації  в службі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю на цей період. 

По-перше, забезпечено можливість подання заяв про надання статусу безробітного та допомоги по безробіттю дистанційно, тобто на електронну пошту центру зайнятості, де людині зручно перебувати на обліку. Також зареєструватися як безробітний та оформити допомогу віднедавна можна через онлайн-портал державних послуг «Дія». 

По-друге, підвищено з 650 до 1000 грн мінімальний розмір допомоги по безробіттю на період карантину та протягом 30 днів після його завершення. 

По-третє, зареєстрованим у службі зайнятості безробітним допомога призначається з першого дня набуття статусу, навіть тим, хто був звільнений у період карантину за власним бажанням (до карантину звільненим за власним бажанням допомога виплачувалася з 91 дня набуття статусу). 

По-четверте, роботодавці з числа суб’єктів малого та середнього бізнесу, котрі  зупинили чи скоротили свою діяльність під час карантину, можуть отримати допомогу по частковому безробіттю для покриття витрат на зарплату робітникам, яким було скорочено робочий час. Наразі обсяг коштів на цей проєкт достатній, аби зберегти робочі місця. 

Фахівці центрів зайнятості не припиняють дистанційно підбирати для безробітних підходящі вакансії, а для роботодавців - кваліфікований персонал. Адже в період дії карантину продовжують працювати підприємства, які забезпечують життєдіяльність країни: продуктові та господарські магазини, комунальні служби, лікарні, аптеки, транспортні підприємства, пошта, фінансові та інші установи. 

За час карантину роботу вдалося знайти для 75 тисяч безробітних. Вирішити це завдання було нелегко, адже кількість вакансій за останні місяці значно скоротилася і станом на 12 травня  нараховувала лише 50 тисяч одиниць.

Нелегкий шлях до одужання

Варто усвідомлювати, що скасування карантину не призведе до негайного одужання економіки та сфери зайнятості. Період відновлення роботи підприємств, установ і організацій у найближчі місяці буде непростим, зокрема, через збереження карантину, обмежену роботу транспорту та інші проблеми. 

Під особливим ударом ще якийсь час перебуватимуть сфери туризму та готельного господарства, авіа та залізничний транспорт [7], сфера дозвілля (спортивні та інші масові заходи). Купівельна спроможність населення теж буде помірною, оскільки люди в період пандемії втратили постійні заробітки. Відновлення економічного зростання України до рівня, що передував пандемії, залежить від багатьох факторів - починаючи від поновлення роботи дитсадків і до ефективності кредитування та винайдення протикоронавірусних вакцин [3].

Процес відновлення економіки у різних країнах може тривати 12-18 місяців [8].

Час заробляти вдома

Нинішні обставини можуть справити довгостроковий вплив на поведінку громадян. Як відомо, насамперед дохід втратили люди, що працювали без оформлення трудових відносин або перебували в цивільно-правових відносинах. Така тенденція зберігається й на міжнародному рівні [9]: експерти схвильовані зменшенням кількості осіб, які сплачують страхові внески навіть у країнах із налагодженою системою соцзабезпечення. При цьому офіційне працевлаштування надає не лише суттєві гарантії під час роботи, але й забезпечує отримання  допомоги в разі її втрати. 

Слід пам’ятати, що в Україну повернулися заробітчани. Обмеження щодо перетину кордонів ускладнює їхнє повернення на свої робочі місця, тому найближчим часом колишні закордонні працівники шукатимуть роботу тут. Тож роботодавці мають унікальний шанс запустити нові проєкти і знайти робочу силу, яка допоможе їх реалізувати. 

Окрім того, самі колишні заробітчани можуть вдало започаткувати власну справу, що сприятливо відобразиться на ринку праці України. Хочеться вірити, що створені для цього програми уряду допоможуть цьому. Прикладом є програма доступних кредитів «5-7-9» [10]. Зазначимо, що Кабінет Міністрів України зняв обмеження на отримання допомоги за декількома програмами одночасно [11]. Урядовці підкреслюють, що пріоритетом є першочергова допомога саме малому бізнесу.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, виступаючи 13 травня 2020 року у парламенті, зазначив, що у дорожнє будівництво буде проінвестовано державою близько 100 млрд грн. Це дозволить отримати роботу 154 тисячам громадян, зайнятих безпосередньо на будівництві та в пов’язаних сферах. Усього в планах Уряду - створення 500 тис. робочих місць в усіх галузях економіки.

Робота після COVID

Ознайомившись з аналізом МОП [12], ми можемо сформулювати деякі прогнози щодо розвитку сфери зайнятості. Їх потрібно враховувати, передусім, шукачам роботи.

1. Форми дистанційної зайнятості вдосконалюватимуться. Більш деталізовано будуть відображені аспекти переведення працівників на такі умови роботи, збереження зарплати та поєднання такої зайнятості з можливістю більше уваги приділяти сім’ї та вихованню дітей. На рівні компаній це подекуди спричинить додаткові витрати на зміну внутрішніх процесів.

2. Дистанційна робота підвищить попит і на дистанційне навчання.

3. Працівники робитимуть вибір на користь легальної зайнятості. Краще мати роботу зі скромним, але гарантованим заробітком та можливістю отримання лікарняного, аніж товстий зарплатний конверт і перспектива втрати роботи  будь-якої миті.

4. Роль держави зростатиме. Уже сьогодні роботодавці звертаються за підтримкою до служби зайнятості задля збереження робочих місць. 

5. Обираючи професію, потрібно враховувати, чи є вона затребуваною на ринку праці. Якщо ні, то є ризик скорочення.

6. Значення гігієни праці та безпеки на виробництві посилиться.

7. Уже зараз потрібні програми, які забезпечать недопущення погіршення становища жінок, адже вони, насамперед, припиняють виконувати трудові обов’язки через догляд за дітьми.

8. Зросте усвідомлення важливості солідарності замість індивідуалізованих рішень. Стає зрозуміло, що добробут одних людей залежить від добробуту тих, хто їх оточує.

Усі ці тенденції знайдуть своє відображення і в Україні. Лейтмотивом  нашого розвитку має стати ідея, що лунає все гучніше по всьому світу: метою має бути не повернення докарантинного стану, а прогресивний рух до кращого суспільства [13].

Довідково

З початку дії карантину, тобто з 12 березня по 12 травня 2020 року, статус безробітного в Україні отримали 197 тисяч громадян, що вдвічі більше ніж за аналогічний період минулого року. 

Станом на 13 травня 2020 року кількість безробітних, зареєстрованих в державній службі зайнятості, становить 486,8 тис. осіб, що на 181 тисячу, або на 59% більше ніж на цю ж дату минулого року (станом на 13 травня 2019 року кількість безробітних становила 305,4 тисячі).

На обліку в Полтавській обласній службі зайнятості, станом на 1 травня 2020 року, перебуває 25,3 тисячі безробітних.  Допомогу по безробіттю отримують 21,7 тисячі осіб. Станом на початок травня 2019 року статус безробітного в області мали 17,5 тисячі людей, допомогу по безробіттю отримували 14,7 тисячі клієнтів служби зайнятості. Кількість вакансій, заявлених роботодавцями до обласної служби зайнятості, нині становить 2,1 тисячі одиниць. Торік на цей час вакансій було 4,6 тисячі одиниць. 

За чотири місяці нинішнього року в області працевлаштували 17,1 тисячі людей. За такий же період минулого року за сприянням служби зайнятості роботу отримали 17,9 тисячі громадян.

Більше інформації за посиланнями :

pol.dcz.gov.ua [14] та https://www.facebook.com/LubnyCZ [15]

karantin_zminiv_sferu_zaynyatosti_ilyustraciya.png [1]