Версія для друку

ЛУБЕНСЬКИЙ ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЗАХИЩАЄ ПРАВО ГРОМАДЯН НА СПАДЩИНУ Однією із найбільш розповсюджених проблем при реалізації та захисті права власності на нерухоме майно є відсутність правовстановлюючих документів. Особливо що стосується оформлення спадкового майга. Нотаріуси відмовляють у видачі свідоцтва. Доводиться звертатися до суду.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Набувати право власності на майно особи можуть в тому числі шляхом його успадкування.

Чинне цивільне законодавство передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Якщо фізична особа склала заповіт, таким чином розпорядившись своєю власністю на випадок смерті, і не скасувала його, то у разі її смерті спадкування здійснюється за заповітом, який є останньою волею спадкодавця. Спадкування за заповітом поставлене, серед видів спадкування, на перше місце відповідно до домінанти пріоритетності волі особи. Це підтверджується статтею 1223 ЦК України, яка залишає право на спадкування спадкоємцям за законом лише за відсутності заповіту або повного чи часткового визнання заповіту недійсним, неприйняття (відмови) спадщини спадкоємцем за заповітом, усунення від права на спадкування спадкоємця за заповітом, неохоплення заповітом усієї спадщини.

Право на спадкування виникає в день відкриття спадщини, тобто в день смерті особи або в день, з якого вона оголошується померлою.

Реалізація права на спадкування спадкоємцем, закликаним до спадкування, здійснюється шляхом прийняття ним спадщини з подачею до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про її прийняття в шестимісячний строк, який починається з часу відкриття спадщини.

Однак часто трапляються ситуації, коли особа отримала відмову від нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину. Найчастіше це викликано відсутністю правовстановлюючих документів.

Виникають такі ситуації і у практиці роботи Лубенського місцевого центру правової допомоги.

Так до лубенського місцевого центру звернулась громадянка К. В листопаді 2015 року померла її бабуся. Після цього відкрилася спадщина у на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування мають за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив.

Згідно  1268 ЦК України проголошує, що спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

ЇЇ тітка відмовилась від прийняття спадщини, її мати — померла.

Вона як онука отримала право на спадкування в порядку статті 1266 ч. 1 Цивільного кодексу України.

В Миргородській нотаріальній конторі їй відмовили у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки на земельну ділянку були відсутні правовстановлюючі документи.

Адвокат системи БПД Ольга Жиліна склала позовну заяву, в результаті розгляду якої в судовому засіданні за гр. К. визнано право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку.

В іншій ситуації дружині померлого відмовили у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. Право власності на земельну ділянку підтверджувалось Витягом із Державного земельного кадастру, проектом землеутрою щодо відведення земельної ділянки.  Однак Хорольська нотаріальна контора відмовила, оскільки вищевказані документи не є правовстановлюючими.

Видати другий примірник державного акта про право власності на земельну ділянку відмовились у відділі держкомзему у Хорольському районі.

Це змусило дружину звернутись до суду. Адвокат з міста Хорол Жанна Чубенко склала позовну заяву, яку в судовому засіданні було задоволено — за дружиною померлого визнано право власності на земельну ділянку площею 1,0 га для ведення особистого сільського господарства.

В тому ж таки Хоролі до бюро правової допомоги звернулись син та мати. Вони мали намір успадкувати домоволодіння після померлого. Однак не могли цього зробити так як у них не було правовстановлюючих документів на будинок.

На момент смерті вони проживали разом із спадкодавцем, що підтвердили довідкою сільської ради. В розумінні ч. 3 ст. 1268 вони вважалися такими, що прийняли спадщину, без подання заяви у шестимісячний строк.

Адвокат з міста Хорол Жанна Чубенко склала позовну заяву — за сином та матір'ю визнали право власності на 1/2 частину будинку за кожним.

До Миргородського бюро правової допомоги звернулась гр. Р. Вона пояснила, що її знайомила заповіла їй житловий будинок з господарськими спорудами та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як єдиний спадкоємець за заповітом вона звернулась у строк, встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України, із заявою до приватного нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом. 

 Однак у нотаріальній конторі їй відмовили у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок та земельну ділянку.

Довелося звертатися за правовою допомогою. Адвокат з м. Миргорода Ольга Жиліна склала позовну заяву. Рішенням суду за гр. Р. визнали право власності і на будинок, і на землю.

В Лубенському районі громадянин не міг успадкувати будинок після померлого батька, оскільки не було правовстановлюючих документів.

Його мати, дружина померлого, від спадщини відмовилась. Нотаріус у видачі свідоцтва відмовив. Із цією відмовою клієнт і прийшов до Центру.

Довідка із сільської ради та запис у погосподарській книзі у суді стали доказами, що померлий був власником будинку.

За клієнтом визнали право власності і в подальшому він зміг оформити батьківський будинок на себе.

Схожими є питання виправлення помилки у правовстановлюючому документі.  

На прийомі у юристів Лубенського центру жителька району пояснила, що у свідоцтві про право власності на 1/3 частину будинку виявила описку у прізвищі. Через це вона не могла розпоряджатися своїм майном.

Згідно паспортних даних, довідки ідентифікаційного коду та інших документів суд встановив дійсне прізвище клієнта. А також дослідив, що у свідоцтві прізвище написано з помилкою.

Це дало підставі задовольнити позов і встановити належність правовстановлюючого документа клієнтці. З рішенням суду вона зможе розпоряджатися своїм майном.      

Для отримання більш детальної інформації щодо захисту Вашого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права просимо звертатись до Лубенського місцевого центру БПД:

адреса: м. Лубни, вул. Монастирська, 17 (у дворі суду), тел.: (05361) 77-479, (МТС) 095 253 66 14, (LIFE) 063 996 27 61, Skype: lubny-bpd