Версія для друку

Нехай буде атом робітником, а не солдатом

Такий напис зберігся на фасаді напівзруйнованої будівлі у спустошеній Прип’яті. Таку назву дали книзі, яку презентували сьогодні у центральній міській бібліотеці, її автори-упорядники: Василь Піцура, голова Лубенської міськрайонної громадської організації чорнобильців Лубенщини, та її секретар, краєзнавець Іван Лисенко. У заході взяли участь чорнобильці-ліквідатори, переселенці, вдови, представники міської та районної влади, учні шкіл.  

Ця книга зіткана із правди про Чорнобиль, відомих та досі невідомих фактів про нього, спогадів очевидців та ліквідаторів-лубенців, історії та сучасності чорнобильців, з віршів та світлин. Вона покликана нести майбутнім поколінням уроки, які сучасникам довелося постигати ціною власного здоров’я, а часом і життя. До її створення долучилося багато людей, у тому числі й учні лубенських шкіл. "Головне - що ми разом, - говорив голова Лубенської районної організації ветеранів та інвалідів ВГО «Союз Чорнобиль України» Микола Чудак, - і пам'ятаємо минуле, адже хто не пам'ятає свого минулого, не має майбутнього"

14 грудня Україна відзначатиме День ліквідатора, день вшанування тих, хто своїми грудьми заслонив світ від ядерної загрози, хто пиляв рудий ліс, споруджував колючий заслін навколо зони відчуження, будував саркофаг над реактором.  Тих, хто гасив страшну пожежу і не дожив до сьогоднішніх днів. Тих, хто сьогодні часом залишається беззахисним перед  хворобою, викликаною радіоактивним опроміненням. Але їхній подвиг не забуто, він залишиться у віках, допоки живе пам’ять.