111

Нехай стіни цього музею ніколи не стоять порожніми: Сергій Сіряченко на відкритті виставки робіт образотворчого мистецтва родини Таран у картинній галереї Вовчицького районного краєзнавчого музею ім. І. І.Саєнка

Версія для друкуВерсія для друку

Нехай стіни цього музею ніколи не стоять порожніми: Сергій Сіряченко на відкритті виставки робіт образотворчого мистецтва родини Таран у картинній галереї Вовчицького районного краєзнавчого музею ім. І. І.Саєнка

«Джерело поколінь» - саме таку символічну назву отримала ця незвичайна виставка. Символічну – бо на суд глядачів представили твори мистецтва відразу трьох поколінь сім’ї Таран: відомої художниці Ольги Таран, її не менш відомого, але передчасно померлого чоловіка Миколи, доньки Олесі, що проживає наразі у Франції, трьох онуків: Макара, Максима та Габріеля та учнів художниці. А ще – бо саме у цьому році минуло 70 років, як завдяки Івану Саєнку до музею принесли перші експонати, а сьогодні їх, збережені й примножені, можуть бачити нащадки того післявоєнного покоління.

Мабуть, тому сьогодні дуже багато згадували: і як у далекому напівголодному 1948-му вчитель географії Іван Саєнко задумав створити музей, і не просто задумав, а створив, і як той музей був спершу розміщений у приміщенні школи, потім – у звичайній сільській хатині, а вже у 1987 році, завдяки Михайлові Калініченку, - було побудовано нове приміщення, у якому музей знаходиться й донині. Донька Івана Саєнка Надія Бойко та Михайло Калініченко отримали в дарунок від вдячних земляків книги і квіти.

Виконуючий обов’язки голови районної державної  адміністрації Сергій Сіряченко від себе особисто та від імені голови райдержадміністрації Тетяни Качаненко подякував Ользі Таран за такий значний внесок у культуру Лубенського краю, побажав художниці, щоб міцно тримала у руках пензель, а музею – щоб ніколи його стіни не стояли порожніми.

Усіх відвідувачів - школярів, представників ЗМІ, поціновувачів мистецтва - гостинно приймала голова Вовчицької сільської ради Ольга Козловська, приязно вітала начальник відділу культури та туризму Людмила Пазенко, а святкового настрою додавали пісні, виконані Наталією Карпенко, Іриною Ліхачовою та Катериною Кондратенко.

Музей такого рівня - рідкісне явище, особливо для села, він дихає на повні груди, у ньому відчувається життя. Як висловилася Ольга Таран, «Іду сюди, як до себе додому». Так, сюди йдуть люди, одні  - щоб помилуватися красою та дізнатися щось про минулі часи, інші – щоб поділитися своїм світосприйняттям, своїм незвичайним баченням краси навколишнього.

Привітати Ольгу Таран із такою грандіозною виставкою, - більше 200 творів графічного мистецтів та живопису, - пришла і її колишня учениця, а зараз – член Національної спілки художників України, очільниця громадської організації художників Лубенщини «Пектораль» Аліна Гончарова. Тож справжнє джерело поколінь пружним струменем витікає з досвіду справжніх майстрів, щоб разом з потічками юних обдарувань злитися у потужну ріку митців Лубенського краю.

 

Наверх ↑