Я ніколи і нікому не віддам рідного дому. Відзначали День Збройних сил та День місцевого самоврядування

Я ніколи і нікому не віддам рідного дому. Відзначали День Збройних сил та День місцевого самоврядування

Непереможний козацький дух наповнив серця тих, хто долучився до заходу з нагоди Дня Збройних сил та Дня місцевого самоврядування, що проходив 6 грудня у приміщенні районної ради. Усі сказані слова і пісні линули прямо на схід, туди, де сьогодні йде війна, де українські хлопці тримають у руках зброю, стоячи на сторожі миру в Україні.

Не простіше сьогодні і тим, хто лишився тут, де не чути розривів снарядів і свисту куль. Вони мають досягти зростання, дати можливість простим людям жити достойно у кожному селі чи місті. І , мабуть, найближче до простого люду зараз знаходяться органи місцевого самоврядування: сільські голови, депутати сільських, районних, обласних рад. Саме до них ідуть люди за допомогою і отримують її. Сьогодні органи місцевого самоврядування проходять непростий шлях змін, та все ж не забувають вносити посильний вклад і у діяльність волонтерів, чий день відзначали напередодні.

З добрим словом до присутніх звернулися виконувач обов’язків голови райдержадміністрації Сергій Сіряченко, голова районної ради Григорій Угляниця, голова Засульської сільської ради Сергій Бондаренко, голова громадської організації ветеранів АТО Леонід Шабля. Сергій Сіряченко наголосив: «Лубенський район є цілим, неподільним, такою ж єдиною повинна бути й Україна». Найкращим було вручено грамоти райдержадміністрації та районної ради.

Бурхливі емоції глядачам щедро дарували Алла Самозвон, чоловічий вокальний ансамбль «Жайвір», Андрій Соколик, Тетяна Бондаренко, Наталія Прокопець та Ірина Ліхачова, Любов Соколик, Оксана Бойко, учасники студії бального танцю «Тандем», Віталій Мороз, Карина Дудка, Юрій Задорожний, Катерина Кондратенко, Олег Буркацький, народний аматорський вокальний колектив «Любисток». До глибини душі пройняла лірична сповідь голови Березотіцької районної ради Надії Білокур.

Музика розкривала серця, слова зцілювали душі, танці спонукали до руху, до нових звершень. І в серці якось непомітно поселялася надія на краще і віра в те, що все буде гаразд, адже такий народ з будь-яких випробувань вийде з честю.

1.jpg [1]

dsc03487.jpg [2]

dsc03488.jpg [3]

dsc03491.jpg [4]

dsc03497.jpg [5]

dsc03501.jpg [6]

dsc03507.jpg [7]

dsc03510.jpg [8]

dsc03512.jpg [9]

dsc03517.jpg [10]

dsc03532.jpg [11]

dsc03545.jpg [12]

dsc03560.jpg [13]

dsc03563.jpg [14]

dsc03572.jpg [15]

dsc03576.jpg [16]

dsc03577.jpg [17]

dsc03578.jpg [18]