Вибір очевидний. І він – за вами!
Минуло майже півроку відтоді, як ми зіштовхнулися з епідемією коронавірусу. Карантинні заходи змусили нас на деякий час обмежити себе у повсякденних звичках – навіть відвідання парку чи візит у гості до рідних та друзів виявилися під забороною. З часом карантин послабили, а разом з цим розслабилися і більшість українців. Значна частина людей послаблення сприйняла як скасування всіх правил безпеки та обмежень.
Небажання носити маску у літню пору цілком зрозуміле, не кажучи вже про відвідання пляжів та інших розважальних місць. Але виявляється, що розслаблятися поки що зарано. І тривожні дзвіночки надходять саме з дружніх країни Євросоюзу. Наприклад, в Іспанії показники захворюваності на COVID-19 знову викликають занепокоєння. Кількість хворих іспанців різко збільшується, і влада країни не виключає "другої хвилі" епідемії цієї страшної хвороби.
На жаль, Україна у цьому питанні теж не пасе задніх. Кількість наших співвітчизників, у яких підтвердили COVID-19, щодня зростає. Ще б пак – адже українці часто відвідують служби у храмах, забуваючи про обмеження кількості людей на квадратний метр та нехтуючи дистанцією. Про скупчення громадян на богослужіннях як джерело поширення інфекції свідчать результати епідеміологічних розслідувань, повідомляє Міністр охорони здоров’я Максим Степанов.
Громадський транспорт теж важко назвати взірцем дотримання правил карантину та елементарних заходів особистого захисту. Громадяни користуються ним без жодних обмежень і активно подорожують. Маски – є, без них не дозволять зайти. Але чи всі носять їх так, як слід? Часто-густо вона "під носом", на підборідді, тобто "для галочки".
Особливе занепокоєння викликає ситуація у курортній Одесі. Скупчення відпочивальників на пляжах та у розважальних закладах цього прекрасного приморського міста створює додаткові осередки зараження. Прийшов відпочити на пляж – отримай бонусом COVID-19!
Таке припущення на прес-конференції в Укрінформі зробила і лікарка-інфекціоністка, професорка Ольга Голубовська. Вона акцентує увагу на тому, що попри тривалу пандемію, про природні властивості самого вірусу ще відомо дуже мало. Ольга Голубовська наголошує, що бажаного спаду рівня захворюваності на коронавірусну інфекцію в Україні від літньої спеки не спостерігається. Вона навіть закликає медиків готуватися до найгіршого сценарію розвитку подій – зокрема, готувати додаткові місця у стаціонарах лікарень та бригади медиків. Є ще одна проблема – гостра нестача інфекціоністів в Україні.
Досвідчений науковець також наголошує, що після відвідин переповнених пляжів, розважальних закладів, тобто активного відпочинку та контакту з багатьма людьми, українці, які відпочивають в Одесі, повертаються додому і таким чином можуть "перевозити" хворобу в інші регіони України.
Чим пояснити таку безпечність громадян? Чому в країнах Європи їх громадяни дотримувалися жорстких обмежень, рекомендацій, а українці так зневажливо ставляться до рекомендацій лікарів, МОЗ? Високі штрафи? Можливо, але ж і в Україні вони чималі, але це не стає стимулом дотримуватися правил.
Багато хто пояснює свої дії втомою від карантину і обмежень. Інші – наголошують на своїх правах і тому, що ніхто не може застосовувати до них примусу. Є категорія громадян, які попри показники кількості захворювань, що зростають, вважають коронавірус вигадкою і чимось не реальним, а запроваджені обмеження, правила і рекомендації – лише способом влади контролювати їх дії і кроки.
Сприяє цьому і той факт, що багато громадян хворіють на коронавірус безсимптомно. Однак, наголошує міністр охорони здоров’я, відсутність симптомів захворювання не означає, що людина безпечна для оточення. Навпаки – кожен із безсимптомних хворих наражає на небезпеку всіх, хто з ним контактує. І не завжди цей контакт є свідомим вибором того, хто опинився поруч. Одна ситуація, коли люди свідомо зустрічаються, відвідують масові заходи, знаючи, що це може бути небезпечним. Зовсім інша – випадковий сусід у транспорті чи де інде. І кожен із цих випадкових контактерів наражається безсимптомним хворим на небезпеку. Можливо, комусь пощастить і він так само перехворіє на COVID-19 безсимптомно чи у легкій формі. Крім того, достеменно невідомо, чи дає наявність антитіл автоматичну гарантію від захворювання. Але існує й інший розвиток подій – тяжкий перебіг, ускладнення внаслідок коронавірусу, і найстрашніше – смерть…
Чи розуміє той, хто нехтує засобами захисту, правилами карантину, що таким чином він має брати відповідальність не лише за себе, а й за все оточення? Чи готовий він взяти на себе відповідальність за погіршення здоров’я дитини, вагітної жінки чи літніх бабусі або дідуся, які у групі ризику? А головне – чи варті переконання, задоволення чийогось життя? Можливо, час замислитися про головну цінність – це людське життя. І дуже прикро, коли людина втрачає цю цінність через власну недбалість та байдужість. Погодьтеся, доросла людина, яка подібно до дошкільняти "не хоче одягати шапку, аби відморозити вуха на зло бабусі", виглядає досить дивно. Тільки у цьому випадку роль шапки відіграє проста медична маска, яка дозволить зберегти здоров’я та життя десятків тисяч бабусь та їхніх дорогих онуків.
Ми всі усвідомлюємо, що Україна зробила впевнений та невідворотний європейський вибір. Але, на жаль, далеко не всі українці розуміють, що таке справжні європейські цінності. "Там, у Європі" одне з перших місць посідає повага до ближнього свого. Європа починається з кожного з нас, з нашої свідомості та розуміння масштабності загроз та проблем. Сьогодні ми стоїмо перед вибором – або суворо та послідовно дотримуватися санітарно-гігієнічних норм та сприймати обмеження, пов’язані з коронавірусом, як необхідність заради майбутнього, або скотитися у глибоку прірву перманентної економічної кризи. Здається, вибір очевидний. І він – за вами, дорогі українці!
Олена Іванченко