Версія для друку

«Газові війни» на Лубенщині

Газове питання в Лубенському районі постає з кожним роком все гостріше. Люди не розуміють, чого від них вимагає газова служба, газовики гнуть свою лінію, райдержадміністрація намагається досягти взаєморозуміння, та успіхи поки що скромні. Розібратися у ситуації вже вкотре спробувала громадськість на засіданні громадської ради, яку провів Фелікс Банков.

Виконувач обов’язків голови райдержадміністрації Сергій Сіряченко окреслив наявні проблеми: невмотивовані відключення газопостачання, відсутність калькуляції вартості робіт з технічного обслуговування, хамство працівників, заплутаність повноважень окремих юридичних осіб, пов’язаних з газом: АТ «Лубнигаз», ТД «Лубнигаз», ТОВ «Лубнигазсервіс» та багато інших, які накопичуються і, що найгірше, не вирішуються. Через непорозуміння з газовими компаніями люди масово відмовляються від газу взагалі, переходячи на альтернативні види опалення. Аби дати відповіді хоч на частину запитань, на засідання були запрошені Ігор Кондратенко, генеральний директор АТ «Лубнигаз» та заступник директора ТД «Лубнигаз» Тетяна Євгененко.

Люди звертаються до інстанцій різного рівня у пошуках виходу. Як зауважив Сергій Миколайович, до його кабінету їдуть люди не лише з Лубенщини, а й з Оржиці, Пирятина, Гребінки та міста Лубни. Деякі з них прийшли шукати правди і на засідання громадської ради. Зокрема, власники домогосподарств по вулиці Новій Світлана Іващенко та Світлана Кисіль, які вже майже місяць потерпають від холоду через відключення газу, причому боргів ні за газ, ні за технічне обслуговування люди не мають. У жахливому становищі опинилася також родина Лідії Потієнко з Войнихи, яка не в змозі сплатити борги за газ. І ці випадки не поодинокі. Споживачі не розуміють, за якими послугами звертатися до якої з новостворених підприємств. «Ви створили три організації, що надають послуги газопостачання, і жодна з них якісно їх не надає. А при виникненні запитань – «я- не я, і хата не моя». Ви самі не можете визначитись, що ви надаєте і як», - обурюється мешканка Лубен Лілія Мельниченко.

Не краще становище і з юридичними особами. Сьогодні через борги 9 шкіл району не підключені до газопостачання, не опалюються амбулаторії сімейної медицини, будинки культури. Увімкнено опалення лише у п’ятьох  дитсадках з одинадцяти та у районному будинку культури. Завдяки фінансовій  допомозі органів місцевого самоврядування заборгованість буде усунено найближчим часом, і 18 листопада, після подовжених канікул, діти підуть вже у теплі класи. Заклади охорони здоров’я так само віднайшли кошти на погашення боргу та чекають сесії районної ради щоб здійснити перерахунок. Отож, опалення у соціальних заклади всіма правдами і неправдами вдалося відновити хоча б у найближчій перспективі.

А от пересічні громадяни відповідей на свої питання так і не почули, лише невизначені відмовки. А тим часом люди сидять без газу, без вини винуваті. Пишуть звернення, відповіді на які отримають у визначені законом терміни, цебто, за 30 днів. А як прожити ці 30 днів, невідомо. У кожного своя правда, газове господарство – це комерційна структура і має отримувати прибутки. От тільки за прибутками дехто вже не бачить людського горя.