Версія для друку

Що таке відкриті дані?

Відкриті дані — це масиви публічної інформації, яку оприлюднюють в інтернеті органи державної влади.

В Україні таку інформацію публікують на Єдиному порталі відкритих даних. Це дані, приміром, про витрати бюджету, роботу чиновників чи дозвільну документацію.

Всю цю інформацію ви і так маєте право попросити у розпорядників. Наприклад, у Національної поліції ви можете запитати про кількість скоєних злочинів, а у Міністерства соціальної політики — скільки людей цього року звернулося за субсидіями.

Але з 2015 року частину цієї інформації вже публікують. До того ж не у вигляді відсканованого папірця, а в такому форматі, який дозволяє інформацію легко копіювати, поширювати та аналізували (так званий «машиночитаний формат»). І згодом використовувати — зокрема, у комерційних цілях.

Відкриттям інформації займається Державне агентство з питань електронного урядування — вони готують постанови, за якими ці дані оприлюднюються, і опікуються роботою порталу.

«Агентство відповідає за нормативне відкриття цих даних. А відкривають безпосередньо розпорядники. Крім того, ми працюємо з громадськими організаціями, дізнаємося, яких даних вони потребують у своїй роботі. Їхні запити лягають в нормативний документ, за яким публікують ці дані», — каже голова агентства Олександр Риженко.

Зараз агентство вже зобов'язало відкрити 600 наборів даних про будівництво, екологію, економіку, освіту, інфраструктуру, транспорт, згодом буде 900.

Чому відкриті дані — це важливо?

Це питання довіри, вважає керівниця напрямку відкритих даних громадської організації TAPAS Катерина Оніліогву.

«За допомогою цих даних бізнес може аналізувати інший бізнес. Коли ви шукаєте контрагентів і хочете з кимось працювати, вам треба розуміти, чи це нормальна компанія, чи це надійний партнер, які у них стосунки були з іншими партнерами», — каже Катерина Оніліогву.

Крім того, розповідає Катерина, після відкриття даних навіть державні органи починають працювати краще. Адже їм теж більше не треба запитувати інформацію для своєї роботи — вона і так є у відкритому доступі.

Так, дослідження організації TAPAS спільно з міжнародними партнерами показало, що відкриті дані вже принесли понад 700 мільйонів доларів до економіки країни у 2017 році. З них близько 200 мільйонів — це прибутки українських компаній за нові продукти або послуги на базі відкритих даних. Ще близько півмільярда — непряма вигода від більш ефективної роботи. Загалом же у сфері відкритих даних в Україні зараз задіяні 3-4 тисячі фахівців.

За підрахунками TAPAS, якщо відкриті дані й далі розвиватимуться в Україні такими ж темпами, то вже в 2025 році це принесе економіці до 1,4 мільярда доларів на рік, або трохи менше 1% ВВП.

Втім масив даних сам по собі нічого не вартий, пояснюють у проекті. Його ще треба обробити і зрозуміти. І от тут до справи беруться бізнес, громадські організації та журналісти.

Приміром, в Україні зараз активно розвивається сфера дата-журналістики — на основі відкритих даних створюють великі візуалізації, за допомогою яких можна побачити тенденції в різних сферах життя.

Громадські організації та активісти на основі відкритих даних роблять власні дослідження — наприклад, щодо дотримання прав людини, екологічного стану в регіоні чи антикорупційні проекти. Наприклад, на основі відкритих даних працює Clarity Project — база даних і система аналітики на основі публічних закупівель ProZorro.

Що стосується бізнесу, то тут використовують будь-які дані, які можна монетизувати.

Особливо популярними у 2018 році стали набори даних про найпоширеніші в країні авто — їх скачали з порталу 90 тисяч разів. Катерина Оніліогву розповідає, що раніше ці дані незаконно скачували на диски і продавали на книжковому ринку «Петрівка». Тепер ці дані офіційно відкриті, і ніхто не отримує з цього неправомірної вигоди.

А ось бізнес може вільно використовувати їх у комерційних цілях. Тож на основі цих даних з'явилися додатки, що моніторять найбільш і найменш популярні авто. Автодилери можуть використовувати їх, щоб бути в тренді та відслідковувати смаки покупців.

В Україні є й інші корисні сервіси, що послуговуються відкритими даними. Один з них, наприклад, визначає ризики покупки квартир у новобудовах — перевіряє дозвільну документацію, ліцензії забудовника та моніторить судові позови навколо будинка.

Цей проект — фіналіст минулорічного конкурсу Open Data Challenge, який проводить Агентство з електронного урядування спільно з тими ж TAPAS і низкою міжнародних партнерів. Конкурс, як кажуть його засновники, спрямований на розвиток інноваційних open data та big data проектів, що мають суспільне значення та бізнес-потенціал. Його переможці отримують 2,5 мільйони гривень на розвиток.

Торік, наприклад, на конкурс подали 190 заявок з 27 міст України. Більшість проектів стосувалися агропромисловості, закупівель, екології, інфраструктури та здоров'я. Цьогорічний — уже третій — Open Data Challenge стартував у лютому і визначить своїх переможців восени.

За матеріалами сайту hromadske.ua